Звідки взялася назва «Синтéза»? Що означає, і до чого тут релігія?
Небагато речей у популярній культурі сьогодні настільки непоєднувальні, як кіберпанк і церква. Обидві теми, наука і віра, на диво органічно сплелися в «Синтезі».
Си́нтез — процес з’єднання або об’єднання раніше розрізнених речей або понять у ціле або набір.
Цей термін пов’язаний із хімією, біологією, фізикою, і взагалі має такий собі футуристичний вайб. Чудове комбо, як для назви роману про пандемію і захоплююче недалеке майбутнє. Але цього мені було мало, слову чогось не вистачало.
Взагалі, головною «штукою» в Синтéзі є якраз технологія, те, що у виданні 2017 р. звалося Світовою системою безпеки. Це надпотужний штучний інтелект і водночас єдина соцмережа, творіння «синтетичного культу», як пізніше його влучно назвав письменник Олег Сілін. Система, синтетичний, уже щось вимальовується, правда?
Фінальний штрих назві подарувала ідея з філософії, пов’язана з поняттям «діалектика». А точніше, з її трьома етапами — те́зою, áнтитезою, і си́нтезом, які пояснюють так:
Теза є інтелектуальною пропозицією. Антитеза — це заперечення тези, реакція на пропозицію. Синтез вирішує конфлікт між тезою і антитезою шляхом узгодження їхніх спільних істин і формування нового положення.
Ось воно, подумав я! Той ідеальний концепт для назви — не тільки про пригоди, але й про інтелектуальну подорож героїв. Про їхній діалог — один з одним, із собою та з Богом, хоча не всі в Нього вірять. Адже релігія, вірна вона чи ні, — якраз про вічні істини, і про них варто говорити.
Отож, така історія назви «Синтéза». Більше про історію написання роману можна дізнатися в окремій публікації.
